Світловодськ - Світловодці всіх країн - єднайтеся!

Світловодськ - невелике (57 тис. чоловік) курортне зелене місто, що розташоване в географічному центрі України на березі славетної річки Дніпро. Назва міста Світловодськ склалася з слів "Світло від води". Саме в нашому місті, а не в Кременчуці знаходиться Кременчуцька ГЕС. Перша назва міста була Кремгес, селище енергетиків, потім селище розрослося до розмірів міста, з'явилися потужні підприємства, учбові заклади.

В місті безліч парків і лісових насаджень, тому його іноді називають "зеленим" містом. Усю північну частину Світловодська займає узбережжя водосховища. З іншого боку лежать славетні дніпровські плавні, де ви зможете відпочити, порибалити на безлічі ставків, озерець, та проток.

Дивовижний краєвид відкривається з моря, якщо ви підпливаєте із сторони Києва, Черкас. Де-ніде крізь крони дерев виглядають білі багатоповерхові будівлі. Майже з кожного будинку нашого містечка відкривається мальовничий краєвид на Кременчуцьке водосховище, яке наші земляки називають морем. І це дійсно море - найбільше створене людьми водосховище на Україні. Береги водойми ховаються за обрієм, як у справжньому морі, і літнього погожого дня можна побачити білі крила вітрил - це мореходці Світловодського яхт-клубу, які своєю майстерністю підкорили не одну регату і прославили місто на весь світ.

На узбережжі Кременчуцького водосховища, та нижче ГЕС ви знайдете багато туристичних баз, де зможете обрати відпочинок на власний смак, чи-то комфортабельний готель, чи дерев'яний будиночок, або ж просто неба в палатках - "дикунами" на острові теплими зоряними дніпровськими ночами.

WIKI:

Світловодськ, місто обласного підпорядкування, адміністративний центр Світловодського району Кіровоградської області, пристань на березі Кременчуцького водосховища, 50 тис. жителів (2001р.). Короткий час місто мало назву Хрущов, з 1962р. — Кремгес, теперішня назва — з 1969р.
Зміст
[сховати]

    * 1 Географія
    * 2 Історія
          o 2.1 З історії Новогеоргіївська
    * 3 Промисловість
    * 4 Освіта
    * 5 Населення
          o 5.1 Кількість
          o 5.2 Етнічний склад
    * 6 Відомі земляки
    * 7 Джерела
    * 8 Посилання

[ред.] Географія

Основна частина Світловодська стоїть на кручах Табурищанського мису понад правим берегом Кременчуцького водосховища і тягнеться від споруд Кременчуцької ГЕС до великої затоки водосховища у місці, де в Дніпро впадає річка Цибульник. Місто має також низинну частину (район Табурища) з переважно приватною забудовою. З півдня і південного сходу від міста знаходяться значні лісові масиви, зі сходу — дніпровські плавні.
[ред.] Історія
Місцевість на місці Світловодська у 19 сторіччі.

До будівництва міста й Кременчуцької греблі на території міста існували поселення: Городець, Табурище, Попівка, Чорноморівка, Скобіївка, Білоконівка, Новоселки.

У 1752-1764 роках у Табурищі була 2 рота новосербського Пандурського полку.

25 березня 1954 року Рада Міністрів СРСР ухвалила рішення про початок будівництва Кременчуцького гідровузла на Дніпрі, яке і почалося з квітня-травня 1954р.

Одночасно з гідровузлом за генеральним планом, розробленим в комплексі з основними спорудами ГЕС, будували селище гідробудівників: за 1954 і першу половину 1955 року ввели в експлуатацію 5182 м2 житлової площі, 2 їдальні, клуб, літній кінотеатр, школу, лікарню на 25 ліжок тощо. 1956 року житлова площа збільшилася ще на 18 тис. м2. Головні квартали міста розмістили вздовж берега Кременчуцького водосховища на високому Табурищанському мисі, вкритому лісом. Цей зелений масив, разом з велетенським дзеркалом штучного моря надав місту мальовничого вигляду. В основу архітектурної структури міста покладено прямокутну сітку вулиць. Паралельно до берега пройшло три магістралі: Набережна — вздовж парку, Приморська вулиця, забудована тільки з одного боку і звернута фасадом до моря, та головна магістраль — вулиця Леніна, що тягнеться від греблі до вершини Табурищанського мису. Спочатку вулиця звалася проспектом Леніна. Колишні лісові масиви перетворили на центральний парк культури і відпочинку ім. Т.Г. Шевченка та мальовничий лісопарк. Вздовж вулиць і на площах було висаджено багато фруктових і декоративних дерев.

Спорудження ГЕС і водосховища вимагало перенести на нові місця деякі населені пункти району, зокрема Новогеоргіївськ. 1961 року селище гідробудівників Кременчукгесбуду, до складу якого ввійшло і давнє село Табурище, та перенесений із зони затоплення Новогеоргіївськ об'єднали в одне місто, яке назвали на честь тодішнього першого керівника СРСР Микити Хрущова — Хрущов, дарма що за кілька років до цього в СРСР почала діяти прийнята з ініціативи самого ж М.Хрущова заборона називати міста іменами живих керівників держави. Вдруге відвідавши влітку 1962 року нове місто, Хрущов дав прочухана за це місцевим керівникам, і наступного ж дня радянські газети вийшли з інформацією про те, що Перший секретар ЦК КПРС М.С.Хрущов відвідав місто КремГЕС. Так місто і називалося до 1969 року, коли його перейменували на Світловодськ.

Кількість населення міста сягала тоді майже 35 тис. чоловік. Генеральний план забудови Світловодська тих часів, складений Харківським філіалом державного Інституту проектування міст, передбачав, що у 1980 році місто матиме вже 100 тис. жителів, і на початку 1970-х збиралися навіть прокладати тролейбусну лінію.

У 1956 році на будівництві Кременчуцької ГЕС побував видатний кінорежисер і письменник Олександр Довженко, а через два роки тут знімались окремі кадри «Поеми про море». Перед зодчими ГЕС виступали письменники О. Гончар, О. Корнійчук, А. Малишко, В. Василевська та інші. Влітку 1957 року тут гостював відомий поет Павло Тичина.
[ред.] З історії Новогеоргіївська

1615р. польська адміністрація при впадінні річки Тясмину до Дніпра заснувала укріплене містечко Крилів, що мало стратегічне положення, контролюючи переправи через обидві річки. В цих краях відбувалися часті бої козаків, поляків і татар; зокрема під час козацького повстання 1625р. козаки під проводом М.Жмайла билися біля Крилова з поляками, 1662 — війська Юрія Хмельницького з росіянами. У 19 ст. це було заштатне містечко Олександрійського пов. Херсонської губернії; 1822р. перейменоване на Новогеоргіївськ; 1845-53рр. в Новогеоргіївську служив унтер-офіцером кірасирського полку російський поет А.Фет [1]. 1897р. — 11 600 жит., 1926р. — 5100 жит..
[ред.] Промисловість

Завод чистих металів [2], комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів, радіозавод, об'єднання "Дніпроенергобудпром" (завод конструкцій швидкомонтовних будівель + завод металоконструкцій), завод «Скло»[3], завод «Світловодський фарфор», меблева фабрика, маслосиркомбінат [4] (входить до корпорації "Клуб сиру") та ін..
[ред.] Освіта

Світловодський технікум радіоелектронного приладобудування, 10 загальноосвітніх шкіл, 2 школи-інтернати, художня та музична школи.
[ред.] Населення
[ред.] Кількість
Рік     Кількість населення
1970     34 тис.
1975     49,4 тис.[5]
1989     56 тис.[6]
2001     50 тис.[7]
[ред.] Етнічний склад

За переписом населення у 2001 році[8] у Світловодську проживало

    * 41,7 тис. українців (83,6%);
    * 7,4 тис. росіян (14,8%);
    * 0,3 тис. білорусів (0,6%);
    * 0,1 тис. молдаван (0,2%).

[ред.] Відомі земляки

    * Космонавт Юрій Маленченко




Відповідно до статті 26 Закону України “Про інформаційні агентства” право власності на продукцію інформаційного агентства охороняється чинним законодавством України. Інформація, яку публікує svitlovodsk.info є власністю svitlovodsk.info. Будь-яке копіювання, у т.ч. окремих частин текстів чи зображень, публікування і ре публікування, передрук чи будь-яке інше поширення інформації з сайту svitlovodsk.info, в якій би формі та яким би технічним способом воно не здійснювалося, тільки з обов'язковим посиланням на сайт svitlovodsk.info.